вирш про жытя - Блог Дракончык
Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами; Хай буяє весна і цвітуть різнобарв'ям сади... Хай вирує життя й не стають наші діти каліками, Та іде в небуття ця жахлива біда назавжди.
Хай не вбивцею буде сусід-росіянин, а -братом; І нехай захлинеться від гніву в Кремлі супостат. Хай здригається небо лиш від громового роскату; І хай землю батьків більш не топчуть: чечен і бурят...
І нехай уночі наші сни не розстрілюють "Гради"; Не спалахують міни в донецьких й луганських степах. Хай навіки замовкнуть й не рвуться над нами снаряди; І хай висохнуть сльози страждань на стражденних очах.
Наші ниви нехай золотим наливаються колосом; Та лунає усюди бадьорий і радісний спів. І сміється кохана щасливим закоханим голосом... Хай ні сиріт не буде у нас, ні заплаканих вдів...
Хай виблискує сонце промінням, немов самоцвітами... Хай курличуть у мирному небі ключем журавлі... Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами; І радіє усе на моїй, Богом даній землі...
Хай не вбивцею буде сусід-росіянин, а -братом; І нехай захлинеться від гніву в Кремлі супостат. Хай здригається небо лиш від громового роскату; І хай землю батьків більш не топчуть: чечен і бурят...
І нехай уночі наші сни не розстрілюють "Гради"; Не спалахують міни в донецьких й луганських степах. Хай навіки замовкнуть й не рвуться над нами снаряди; І хай висохнуть сльози страждань на стражденних очах.
Наші ниви нехай золотим наливаються колосом; Та лунає усюди бадьорий і радісний спів. І сміється кохана щасливим закоханим голосом... Хай ні сиріт не буде у нас, ні заплаканих вдів...
Хай виблискує сонце промінням, немов самоцвітами... Хай курличуть у мирному небі ключем журавлі... Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами; І радіє усе на моїй, Богом даній землі...
| Автор: Дракончык | 16 Ноября 2017 в 21:29 |