Буває, переслідують невдачі, мов зграя роздратованих ворон. І дехто заховається, поплаче, шукаючи поради у долонь. І сонце вже не гріє, як раніше, а небо до нестями холодить. І ти вже, мов маленька сіра миша, лишаєш ледве видимі сліди. А жити – не кататись на санчатах, трапляються зруйновані мости… Повзеш, немов засуджений до страти, а варто підніматися і йти. 4
