Дівчинка з характером, з залізною рукою

Можливо, я холодною здаюся,
Можливо і черствою, й без душі.
Коли всі інші плачуть, я сміюся
Хоча, насправді гірко і мені.
Буваю я байдужою до всього,
До сонця, неба і свого життя.
Буваю я частенько трішки злою,
На себе злою, і на почуття.
Мене вважають сильною, твердою,
Вбачають феміністку у мені.
«Дівчинка з характером, з залізною рукою»
Насправді ще дитина у душі.
Ти думаєш, що ти ніщо для мене,
Що наплювати на тебе, і на всіх.
Гадаєш я й не згадую про тебе,
Насправді ж ти є мій солодкий гріх.
Я не показую цього нікому,
Сама собі, я в цьому зізнаюсь.
Легше віддатися комусь чужому,
Тобі ж відкритися до смерті я боюсь.
Боюся, що ти просто розсмієшся,
Що не повіриш у мої слова,
Що ти підеш і вже не повернешся.
Тож краще першою розвернусь й піду я.
Я знаю, що не раз ще пожалію,
Що повернутись я захочу потім.
Та бути щирою з тобою, я не вмію,
І ця слабкість загубить мене згодом.
x
Рейтинг : -2
Запись добавлена: 25 Марта 2020 в 11:51
Просмотров: 22
- На главную
- На сайте: 1098
Знакомства и общение 2020