Чоловiк та вiдьма. - Блог Ормузд
Північ, шляхтич розбудився
Мацав жінку та нема
У дворі з нею зустрівся
Вона страшна як пітьма.
Мов собака шаленіє
І кусаючи ізнов
Перед чоловіком сміє
Ссати з немовляти кров...
Повінчалися з тобою
Проводжали журавлів
Жили в злагоді, любові
Навіть лаяти не смів.
Що ж, кохана, наробила
Підтоптала честь мою
Я вбиваю тебе, мила
Не діждуся у раю...
Геть, вмираю, навіжений
З відьомського роду я
Вже вкриває замок тінню
Мій коханий сатана!
Мацав жінку та нема
У дворі з нею зустрівся
Вона страшна як пітьма.
Мов собака шаленіє
І кусаючи ізнов
Перед чоловіком сміє
Ссати з немовляти кров...
Повінчалися з тобою
Проводжали журавлів
Жили в злагоді, любові
Навіть лаяти не смів.
Що ж, кохана, наробила
Підтоптала честь мою
Я вбиваю тебе, мила
Не діждуся у раю...
Геть, вмираю, навіжений
З відьомського роду я
Вже вкриває замок тінню
Мій коханий сатана!
| Автор: Ормузд | 16 Сент 2017 в 16:03 |