... Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, — оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадлииво, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлі́нна, що хоч спинись і з Богом говори...
