Для чарівництва ріжу руни Та заважають серця струни Коханню ніц, ти геть земне І нецікаве, і старе. Мені би краще десь завіять Крижинки в людських душах сіять Щоби забули, що то є Бездумне почуття своє. Чи лід потане, скресне крига? Людина кожна має вибір.
